9 лютого 1924 р. народився Герман Олексійович Мещеряков – доктор технічних наук, професор, засновник наукової школи з дослідження гравітаційного поля Землі та планет, заслужений діяч науки України.
Г. Мещеряков опублікував понад 160 праць, у т.ч – 3 монографії. Монографія «Теоретичні основи математичної картографії» (1969) у 1972 р. була включена до списку (США) вибраної світової наукової літератури з математичної картографії. Під його керівництвом захищено 19 кандидатських дисертацій. Упродовж 1969–1990 рр. був завідувачем кафедри теорії математичної обробки геодезичних вимірювань Львівського політехнічного інституту. Член робочої групи МАГ – Міжнародної асоціації геодезії. Помер 6 вересня 1992 р., похований на Брюховицькому кладовищі.
Детальніше: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66788 http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2018/may/12666/000037new.pdf
10 лютого 2006 р. – відбулося урочисте засідання Вченої ради університету, на якому звання почесний Doctor Honoris Causa Львівської політехніки отримав прем’єр-міністр України Юрій Єхануров.
11 лютого 1889 р. народився Вітольд Ауліх – польський конструктор-машинобудівник, доктор технічних наук, професор машинознавства, член Політехнічного товариства, редактор видання «Czasopismo Techniczne». Науковець видав 13 публікацій з теорії конструювання машин та механізмів, водяних турбін. У 1912 р. закінчив з відзнакою механічний факультет Львівської політехнічної школи, був нагороджений премією ім. професора Б. Мариняка за кращі конструкторські роботи. Від 1926 р. працював у Львівській політехніці: асистентом машинної лабораторії на кафедрі механіки (1926–1928), ад’юнктом при кафедрі насосів водяних двигунів (1928–1936) У 1941 р. затверджений у вченому званні доцента і призначений завідувачем кафедри теорії механізмів і машин. Від 1946 р. – професор, декан механічного факультету. Брав активну участь у відновленні та розвитку Львівського політехнічного інституту у повоєнні роки.
Помер 3 серпня 1948 р., похований на Личаківському цвинтарі.
Детальніше: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44632, http://aulich.pl/index.php/nasi-przodkowie/witold-aulich-1889-1948
12 лютого 1855 р. народився Казимир Олеарський – польський науковець, професор фізики та ректор Вищої політехнічної школи, член Національного Сейму Галичини. Вчений успішно займався проблемами електротехніки, теорії пружності, оптики та математики. Опублікував ряд праць з цієї тематики. Багато разів представляв польську фізичну науку на конгресах в Австрії, Німеччині, Англії, Франції, Швейцарії, Чехії, Румунії. З 1889 р. обіймав посаду професора фізики у Вищій політехнічній школі. Упродовж 1896–1898 рр. виконував обов`язки декана хімічно-технологічного відділу. Обраний ректором на 1913–1914 навчальний рік. Помер у 1936 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Джерела: https://cutt.ly/ak77Ipm, https://cutt.ly/jk75lbA
12 лютого 1910 р. народився Олексій Станіславович Лисичанський – геодезист, інженер-картограф, доктор технічних наук, професор, член редколегій часописів «Наукові записоки ЛПІ», «Геодезія, картографія і аерофотознімання». С. Лисичанський – автор 20 наукових праць у галузі картографії і математичної картографії. Розробив спеціальну картографічну проекцію для терену СРСР. З 1945 р. виконував обов`язки завідувача кафедри картографії Львівського політехнічного інституту. У 1950 р. – кандидат технічних наук, доцент кафедри вищої геодезії і астрономії. У 1963–1967 рр. – перший завідувач кафедри аерофотогеодезії на посаді доцента. У 1975 р. здобув учений ступінь доктора технічних наук, обраний професором цієї ж кафедри. Відзначений державними нагородами СРСР.
Помер у Києві.
Джерело: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54961
